проблема вчителя

Вчені визначають пізнавальну активність як «якість діяльності учня, яка виявляється у його ставленні до змісту і процесу навчання, у прагненні до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності за оптимальний час, у мобілізації морально-вольових зусиль на досягнення навчально-виховної мети». Кожен школяр має лише йому притаманні особливості пізнавальної діяльності, характеру, поведінки, емоцій, що вимагає диференціації у навчанні. Учитель повинен знати, що таке пізнавальна активність, які особливості і умови її розвитку у школярів, якими прийомами слід активізувати пізнання дітей у процесі навчання. Одним із засобів пізнавальної активності є показ значущості і цінності змісту навчального матеріалу. Цього можна домогтися, використовуючи на уроках  різноманітні форми роботи, а також різні методи навчання.

Основи правознавства як предмет покликане реалізовувати і послідовно обстоювати свої права; застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших людей; виконувати громадянські обов'язки в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів; використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права. Знання засвоєні формально, ніби закривають перед людиною можливість практичної діяльності. В учня виникає відчуття непотрібності накопиченої інформації. Щоб цього не сталося, потрібно здійснити перехід від інформації до думки, формування власного критичного ставлення, оцінювання суспільних явищ і процесів, а від нього — до дії, вчинку, усвідомленого вибору форм правової поведінки. Засоби і методи їх формування потрібно обирати виходячи з трьох основних чинників: змісту програмового матеріалу і його значення у становленні особистості громадянина; особливостей розумової діяльності учнів і, нарешті, потреб самої дитини як рівноправного учасника навчально-виховного процесу. Для глибокого засвоєння програмового матеріалу та виховання громадянської позиції учнів варто використовувати такі методи: моделювання правових ситуацій, проблемно-пошуковий метод, інтерактивні методи, аналітико-синтетичний (метод порівняння), метод демонстрації, а також застосування на уроках аналізу юридичних ситуацій, використання комп'ютерно-інформаційних технологій.

Для виконання цих завдань потрібно відповідально віднестися до підготовки та проведення уроку. Неабияке значення в цьому плані відіграє питання активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства. Він повинен бути не тільки інформаційно насиченим, а  яскравим та цікавим.

Важливу роль у вивченні правознавства відіграє проблемно-пошуковий метод. Перед вивченням нового матеріалу, чи в процесі ознайомлення з ним ставиться проблемне запитання. Наприклад, перед вивченням теми «Що означає бути громадянином держави», можна запропонувати учням поміркувати над висловлюванням Дж. Байрона: «Той, хто не любить свою державу, нікого любити не може.». Відповідь на це питання повинні дати в період закріплення знань та умінь. Звичайно ж, чим несподіванішим та інтригуючим є питання, тим активніше воно спонукатиме учнів до роздумів, до розумової діяльності. На уроці «Демократія» можна запропонувати трохи помріяти: «Років через 20 - ви успішні громадяни України, вирішили, що потрібно об'єднатись в партію, метою якої буде покращення економічної ситуації в країні. Що потрібно вам, щоб заснувати партію, та досягти своєї мети.» З цієї хвилини учні не тільки вивчають дане питання теоретично, але й стають дослідниками - практиками.

Практичному формуванню свідомих громадян та активізації пізнавальної діяльності учнів сприяють також і рольові ігри, розв'язування правових задач, моделювання правових ситуацій. Наприклад в ряді тем курсу правознавства можна застосувати такий інтерактивний метод як рольова гра. Це теми: «Демократія» («Установчі збори громадської організації», «Засідання депутатів сільської ради з певного питання»), «Спадщина» («складання дієздатною особою заповіту у нотаріуса»), «Ти - споживач»(порушення споживчих прав, продавець - покупець), «Праця в нашому житті» (надання роботи неповнолітньому), тощо. Виступаючи в рольовій грі учасником певних правовідносин, учень ніби їх дійсно переживає, отже, і інтерес до даного питання зростає, а пізнавальна діяльність активізується. Учні усвідомлюють актуальність цієї теми.

Розв'язування правових задач теж є необхідною умовою успішного вивчення правознавства, набуття практичного досвіду в певній сфері правовідносин. Тому на уроках використовуються правові задачі. Вони викликають зацікавленість учнів у матеріалі, активізують пошукову діяльність учнів. Це дає змогу і в майбутньому використовувати набуті знання на практиці. Наприклад, на уроці «Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина » така задача, як «24 - річний громадянин О., має дружину та 3 - х дітей (1, 3, 4 - роки). Чи буде він служити в армії?» викликає інтерес і прагнення знайти відповідь на запитання із життя. Подібні ситуації мають емоційне забарвлення, та викликають певні відчуття. Застосовується аналіз правової ситуації на різних етапах уроку: перед вивченням теми, під час вивчення нового матеріалу та під час закріплення вивченого матеріалу, а також як проблемне запитання. Моделювання правових ситуацій - це завдання для учнів з високим рівнем знань. Учням пропонується змоделювати правову ситуацію самостійно.

Незмінною формою роботи на уроках правознавства є робота з нормативними документами. На уроках правознавства у кожного на парті - Конституція України. Такі документи як «Декларація прав людини»,  «Декларація прав дитини», «Закон про освіту», «Кодекс законів про працю»,  «Цивільний кодекс», та інші необхідно вивчати кожному учню, опрацьовувати їх в оригінальному вигляді. Адже закріплюючи свої знання нормативними документами в учнів формується цілісна картинка, не відірвана від життя. Використання учнями на уроках законів дає їм відчуття правової компетенції, підтвердження своїх знань. Знайомлячись з правовими документами діти дізнаються не лише про свої права, а і про свої обов'язки та відповідальність за свої вчинки. Так виховується свідомий законослухняний громадянин.

Серед інтерактивних методів, які використовуються на уроках для активізації пізнавальної діяльності учнів такі: інтерактивні технології кооперативного навчання, технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, дискусійні питання. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання найчастіше застосовуються робота в парах, робота в малих групах. Наприклад, при вивченні теми «Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина» поділяється клас на пари для вивчення прав і свобод людини проголошених в Конституції. Кожна група розглядає одну групу прав і свобод; після опрацювання статей Конституції, учні мають внести свої набуті знання таблицю. Розуміючи, що від них залежать знання інших учні відповідальніше ставляться до свого завдання. Ніщо так не активізує пізнавальну діяльність учнів як здорова, правильна суперечка - дискусія, яка значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми . Дискусійні питання вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, кращому розумінню інших, а також активізують навчальну діяльність учнів. На уроках використовуються різні види дискусії: «займи позицію», «неперервна шкала думок», «дискусія», «дебати». На уроці «Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання» пропонується учням відповісти на запитання: «Чи вважаєте ви за потрібне зменшити вік кримінальної відповідальності в при особливо тяжких злочинах?» Діти висловлюють своє ставлення до питання, а разом краще засвоюють вивчений матеріал.

Також на уроках я використовую і такі методи як «мікрофон», «Мозковий штурм», «Метод ПРЕС» та інші. Використовуючи інтерактивні технології, що урок стає більш насиченим, цікавішим і відповідно пізнавальним для учнів.

Для унаочнення та систематизації навчального матеріалу на уроках правознавства важливо використовувати схеми і таблиці. Учні можуть опрацьовувати їх в підручнику,  представленні вчителем, або ж створювати їх самостійно під час опрацювання навчального матеріалу. Наприклад на під час вивчення теми «Юридична відповідальність» діти на основі схеми «Види юридичної відповідальності» аналізують ситуації, з метою визначення виду правопорушення. Такий вид діяльності допомагає ефективніше засвоїти матеріал, систематизувати його, а відповідно і сприяє  емоційному задоволенню учнів.

Продовженням активної діяльності учнів є влучно і доцільно дібране домашнє завдання. Тому завдання додому проблемні, цікаві, щоб вимагали пошукової діяльності та творчості. Наприклад, в друкованих засобах масової інформації знайти матеріали про правовідносини, що регулюються певною нормою закону.

Наочність - у викладанні правознавства також має важливе значення. Ілюстрації чи навчальний кінофільм,  більш активно діють на пізнавальну діяльність учня.. Працюючи над розкриттям змісту картини учні розширюють свої правові знання по даній темі, наочно практикуються в різних життєвих ситуаціях, а це підвищує інтерес до уроку і допомагає краще засвоїти нові терміни. На основі ілюстративного матеріалу учні можуть складати історичні задачі.

В сучасну епоху інформаційних технологій вчителю потрібно йти в ногу з часом. Сучасні діти блукають мережами Інтернету, спілкуються через «аськи», та «смс-ки», а вчити матеріал з підручника вважають тратою часу. На уроках використовуються відеофільми на правову тематику та створені комп'ютерні правові задачі з коментарями. Цікавими для учнів є і перегляд презентацій. Такі уроки викликають інтерес учнів до предмету та сприяють їх пізнавальній активності. Робота в мережі Інтернет -   необмежені можливості для  допитливого учня.

Одним із важливих моментів у активізації пізнавальної діяльності учнів є особистісно-зорієнтований підхід до кожного учня. Кожна людина - це неповторна особистість. В неї є свій темперамент, характер, є таланти і здібності. Необхідно враховувати ці особливі якості кожного учня на уроках, адже кожен учасник навчально-виховного процесу буде задіяний, а можливості кожного реалізовані. З цією метою використовуються різнорівневі завдання, творчі запитання. Результат — це підвищення інтересу до правознавства та активна діяльність учнів на уроках.

Матеріал вивчений з задоволенням, з душею буде вивчений на славу. Цією іскрою духовності на правознавстві є патріотичність. Правознавство це предмет який не тільки готує юридично підкованих громадян, а і урок покликаний виховувати патріотів. Вивчаючи правові основи власної держави юнаки та юнки  усвідомлюють свою приналежність до неї. Найголовніше завдання вчителя – це формування в школярів національної гідності і гордості за свою землю, народ, Батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності. Патріотичне виховання – складова частина національного світогляду і поведінки людини, її ставлення до рідної країни,всіх націй та народів. Відданість Україні - невід’ємна ознака національно свідомого громадянина. Патріотизм є одним з найсуттєвіших показників моральності людини. Тому на уроках можна використовувати різні прийоми в рамках патріотичного виховання. Це і проблемні запитання і розв’язування юридичних задач.

Повернутися до блогу